в означеннях
Тлумачення, значення слова «вельбучний»:

ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Поважний, знатний. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту і хліб (Словник Грінченка); Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби й з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 323.

Коментарі (0)