в означеннях
Тлумачення, значення слова «величавий»:

ВЕЛИЧА́ВИЙ, а, е.

1. Який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками викликає почуття поваги, певної урочистості. Ген місяць видом величавим з-поза тополь зирнув у сад (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 26); Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хортиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Олександр Довженко, II, 1959, 65); Краю мій! Вітчизно величава! (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 26);
//  Сповнений урочистості. Виходьте, поети, погожого ранку, Творіть для народу нову «Варшав'янку». Хай пісня лунає гучна, величава (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 91).

2. Який тримається з великою гідністю, гордовитістю. Прямий, як сосна, величавий [Еней], Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса князь (Іван Котляревський, I, 1952, 290); Ганна Гаврилівна була ще досить вродлива та величава (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 321.

Коментарі (0)