ВЕЛИ́КДЕНЬ, кодня, чол., церк. Християнське весняне свято, присвячене воскресінню міфічного засновника християнства — Христа. Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить (Номис, 1864, № 518); На великдень на соломі, Против сонця, діти Грались собі крашанками (Тарас Шевченко, II, 1953, 197); — Наша мама і великодня так не чекала, як землі (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 40); * У порівняннях. Тіснота [на ярмарку], як у церкві на великдень! І протовпиться не можна (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на великдень, хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31).