в означеннях
Тлумачення, значення слова «великий»:

ВЕЛИ́КИЙ, а, е.

1. Значний своїми розмірами, величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий, світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток добуде (Панас Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать рішучості і сил (Микола Бажан, Вибр., 1940, 172);
//  Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Тарас Шевченко, I, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть коло похилої хати (Леся Українка, III, 1952, 730);
//  Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 287); Роса пообвисала великими краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Панас Мирний, I, 1954, 246);
//  Більший, ніж потрібно по мірці. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864, № 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка, II, 1951, 19);
//  Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради... Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День великий. Ще будем співати (Тарас Шевченко, I, 1951, 306). Велика вода — про повноводну річку, повідь і т. ін. Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі млини? (Євген Гребінка, I, 1957, 70); — О, яка вода велика! — воркотів дальше жандарм. — Коли б тілько стежки не залляла та кладки не забрала (Іван Франко, II, 1950, 28); Велика дорога, заст. — далека дорога. Ой, не їдь, синку, у велику дорогу (Словник Грінченка); Велика Земля: а) у тих, хто перебуває в далеких експедиціях, — назва материка або центральної частини країни; б) у партизанів — назва території Радянського Союзу, не окупованої в час Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх способів установити зв'язок з Великою Землею і тільки тепер трапилась можливість заявити про себе (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст, церк. — піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем. І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Олесь Донченко, III, 1956, 23); Великий шлях — упорядкований широкий шлях, який сполучає значні населені пункти. Його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, I, 1955, 361).
 Вели́ка голінкова (гомілкова) кістка, анат. — більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія, фіз. — кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л води на 1° С; Велика літера, грам. — заголовна літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді накресленням і вживається згідно з правилами правопису. Власні назви звичайно означаються на письмі написанням з великої літери (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 300); Великий палець — двосуглобовий, товщий від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона стала великими пальцями на вершок дверей, налапала ногою клямку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Великі півкулі, анат. — центральні, основні і значні величиною півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті фізіології] дослідження, присвячені вивченню представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль (Наука і життя, 1, 1961, 45); Велика рогата худоба — бики, воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно великий економічний ефект у тваринництві дає, наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої худоби (Наука і життя, 3, 1960, 31); Велика хімія — промислова хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у створенні і розвиткові великої хімії України (Радянська Україна, 7.I 1965, 2).

2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий. Від малих дітей голова болить, а від великих — серце (Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо, а на весну вже став великим та мудрим горобцем (Леся Українка, III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут вугілля, щоб великим збирати пісні (Володимир Сосюра, III, 1958, 60).
 Мале й велике — усі, незалежно від віку, діти й дорослі. Дивлюсь — з лози іде Різак, — Його мале й велике знає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 297).

3. Який набагато переважає звичайний рівень, звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис, 1864, № 7332); На мій погляд — у Вас дуже великий художницький талан (Панас Мирний, V, 1955, 383); Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (Петро Панч, Синів.., 1959, 11).
На велику силу — із значними труднощами. — Приятель пише, що книжку ту [«Кобзар»] він на велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла (Панас Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді — (бути, стати) — бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю. І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко. В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305).

4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії. Всі підняли великий крик (Іван Котляревський, I, 1952, 167); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); А вітер засипає слід... мороз великий (Леся Українка, I, 1951, 406);
//  Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона і палала (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з великою радістю (Панас Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що він загинув з великого жалю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332).

5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети: Знищення гнізд темноти! (Іван Франко, XIII, 1954, 399); Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 22); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160);
//  у знач. ім. велике, кого, сер. [Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за великим, щоб малого не згубити (Марко Кропивницький, II, 1958, 268); Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Олесь Гончар, I, 1954, 201);
//  Який має визначне політичне й історичне значення. Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу;
//  Який має надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 64); Надія світить малиново Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна живі (Андрій Малишко, III, 1957, 155); Яке велике слово те — свобода (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 166);
//  Визначний за суспільним становищем. Щоб бути годним своєї коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); — Ага, були великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців, учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори бува не проґавили ваших [ланкового] предків (Юрій Яновський, II, 1954, 117);  * Образно. [Роман:] Дві голови — два розума, п'ять голів — громада, а громада — великий чоловік (Марко Кропивницький, II, 1958, 51).
 Великі держави, політ. — держави з найзначнішим міжнародним впливом і матеріальними багатствами; Велике князівство, іст. — назва найголовніших і найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти руку великої княгині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 40); б) титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії. — В газетах писали, що буде проїжджати в Крим великий князь (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 47).
Великий пан, заст. — знатний, багатий поміщик; вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки, і панки, і службовці, і навіть великі пани (Панас Мирний, III, 1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї — всю Софіївку — просто, на голому місці, на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Юрій Смолич, II, 1958, 11); Великий понеділок, церк. — понеділок останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок до Кайдашів зайшла бабка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329); Велика субота, церк. — остання субота перед великоднем. Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг (Нечуй-Левицький, III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця, ірон. — поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти посмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі. Гроші їй посилає (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 158); Він дума, як голова, то й велика цяця (Панас Мирний, II, 1954, 185).

6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 48); Підняв його [червоний галстук] Ленін великий над світом і вище підносити — нам заповів (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 16); І проміж нас живе ясна і чиста слава.. великого Франка (Максим Рильський, I, 1956, 141);
//  Який виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь; відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий співака (Степан Васильченко, II, 1959, 521).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 318.

Коментарі (0)