ВЕЛИ́КИЙ, а, е.
1. Значний своїми розмірами,
величиною; протилежне малий. [Кобзар:] Світ великий,
світ широкий, усякого до себе прийме, всякому достаток
добуде (Панас Мирний, V, 1955, 110); Над селами, над нивами,
Лугами та долинами Велика хмара йшла (Леонід Глібов, Вибр.,
1957, 109); Земля велика, далечінь багата, Не вичерпать
рішучості і сил (Микола Бажан, Вибр., 1940, 172);
//
Значний кількістю; численний. І мене в сім'ї великій, В сім'ї
вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим
словом (Тарас Шевченко, I, 1951, 354); Великий гурт людей стоїть
коло похилої хати (Леся Українка, III, 1952, 730);
// Який
значно переважає своїми розмірами інші подібні
предмети. Вікна великі, мов двері; а двері, як ворота
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 287); Роса пообвисала великими
краплями на бур'яні, дереві і спадала дощем додолу (Панас Мирний,
I, 1954, 246);
// Більший, ніж потрібно по мірці.
Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою (Номис, 1864,
№ 11157); З дверей виставляється голова хлопчика в
пошарпаній, занадто великій шапці (Леся Українка, II, 1951,
19);
// Значний за часом. Ану, заспіваєм! Проби ради...
Та цур йому! Лучче полягаєм Та виспимось. День
великий. Ще будем співати (Тарас Шевченко, I, 1951, 306).
Велика вода — про повноводну річку, повідь і т. ін.
Хіба забув ти, що великою водою Ворочають великі
млини? (Євген Гребінка, I, 1957, 70); — О, яка вода велика! —
воркотів дальше жандарм. — Коли б тілько стежки не
залляла та кладки не забрала (Іван Франко, II, 1950, 28); Велика
дорога, заст. — далека дорога. Ой, не їдь, синку, у
велику дорогу (Словник Грінченка); Велика Земля: а) у тих, хто
перебуває в далеких експедиціях, — назва материка або
центральної частини країни; б) у партизанів — назва
території Радянського Союзу, не окупованої в час
Великої Вітчизняної війни. Партизани шукали всіх
способів установити зв'язок з Великою Землею і
тільки тепер трапилась можливість заявити про себе
(Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 58); Великий піст,
церк. — піст, що триває 7 тижнів перед Великоднем.
І великий піст, і петрівка, і спасівка, і пилипівка
тяглися довгими тижнями й місяцями (Олесь Донченко, III, 1956,
23); Великий шлях — упорядкований широкий шлях,
який сполучає значні населені пункти. Його вигнала
на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, I,
1955, 361).
▲ Вели́ка голінкова (гомілкова) кістка, анат. —
більша з двох кісток голінки (гомілки); Велика калорія,
фіз. — кількість тепла, потрібна для нагрівання 1 л
води на 1° С; Велика літера, грам. — заголовна
літера, яка відрізняється від малої висотою, іноді
накресленням і вживається згідно з правилами правопису.
Власні назви звичайно означаються на письмі
написанням з великої літери (Курс сучасної української літературної мови, I,
1951, 300); Великий палець — двосуглобовий, товщий
від інших, крайній палець на руках і ногах. Вона
стала великими пальцями на вершок дверей, налапала
ногою клямку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); Він підніс праву
руку, на якій бракувало двох пальців — великого і
вказівного (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Великі півкулі,
анат. — центральні, основні і значні величиною
півкулі головного мозку. Проводяться [в Інституті
фізіології] дослідження, присвячені вивченню
представництва ряду внутрішніх органів у корі великих півкуль
(Наука і життя, 1, 1961, 45); Велика рогата худоба — бики,
воли, корови, буйволи, яки і т. ін. Надзвичайно
великий економічний ефект у тваринництві дає,
наприклад, безприв'язне утримання великої рогатої
худоби (Наука і життя, 3, 1960, 31); Велика хімія — промислова
хімія. Енергетики беруть безпосередню участь у
створенні і розвиткові великої хімії України (Радянська Україна,
7.I 1965, 2).
2. розм. Який вийшов з дитячого віку; дорослий.
Від малих дітей голова болить, а від великих — серце
(Номис, 1864, № 9195); Перезимував він зиму щасливо,
а на весну вже став великим та мудрим горобцем
(Леся Українка, III, 1952, 483); Я маленьким збирав тут
вугілля, щоб великим збирати пісні (Володимир Сосюра, III, 1958, 60).
Мале й велике — усі, незалежно від віку, діти й
дорослі. Дивлюсь — з лози іде Різак, — Його мале й
велике знає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 297).
3. Який набагато переважає звичайний рівень,
звичайну міру. Малі тілом, та великі духом (Номис,
1864, № 7332); На мій погляд — у Вас дуже великий
художницький талан (Панас Мирний, V, 1955, 383); Вагон
не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього
з великими труднощами (Петро Панч, Синів.., 1959, 11).
♦ На велику силу — із значними труднощами.
— Приятель пише, що книжку ту [«Кобзар»] він на
велику силу роздобув, хоч вона вже давно у світ вийшла
(Панас Мирний, IV, 1955, 389); У великій пригоді — (бути, стати)
— бути, стати дуже корисним, доречним. Я співаю.
І про Ясси, І про Жовті Води, і містечко Берестечко.
В великій пригоді Нам сьогодня вони стануть! (Тарас Шевченко,
I, 1951, 305).
4. Який має чималу силу прояву, інтенсивність дії.
Всі підняли великий крик (Іван Котляревський, I, 1952, 167); У великі
дощі рілля скочувалась з водою униз (Нечуй-Левицький, II, 1956,
260); А вітер засипає слід... мороз великий (Леся Українка,
I, 1951, 406);
// Значний глибиною, силою (про
почуття, душевні переживання). Од великого гніву так вона
і палала (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); Вернувся Іван з
великою радістю (Панас Мирний, II, 1954, 88); Люди гадали, що
він загинув з великого жалю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 332).
5. Який має важливе значення. Щоб відкриті всі
закони Скрізь ішли враз в перегони До великої мети:
Знищення гнізд темноти! (Іван Франко, XIII, 1954, 399);
Великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли
за ними стоїть майбутнє! (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 22);
Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли
(Платон Воронько, Тепло.., 1959, 160);
// у знач. ім. велике, кого, сер.
[Марфа Варфоломіївна:] Не біжи за
великим, щоб малого не згубити (Марко Кропивницький, II, 1958, 268);
Хома.. вмів якось одразу відокремити суттєве від
несуттєвого, велике від незначного (Олесь Гончар, I, 1954, 201);
// Який має визначне політичне й історичне значення.
Велика Жовтнева соціалістична революція; Велика
Вітчизняна війна Радянського Союзу;
// Який має
надзвичайну силу впливу, глибокий, важливий
змістом. Правду, велику правду сказав мені твій батько
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 64); Надія світить малиново
Людині в ночі грозові, Велике Ленінове слово І думи Леніна
живі (Андрій Малишко, III, 1957, 155); Яке велике слово те —
свобода (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 166);
// Визначний за
суспільним становищем. Щоб бути годним своєї
коханої, я поклав собі зробитися великою людиною і
накинувся на книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); — Ага, були
великі люди. Давайте їх сюди на папір. Полководців,
учених, державних діячів. Запишемо їх рядочком, а потім
ще й підкреслимо, щоб короткозорі закордонні професори
бува не проґавили ваших [ланкового] предків (Юрій Яновський,
II, 1954, 117); * Образно. [Роман:] Дві голови — два
розума, п'ять голів — громада, а громада — великий
чоловік (Марко Кропивницький, II, 1958, 51).
Великі держави, політ. — держави з найзначнішим
міжнародним впливом і матеріальними багатствами;
Велике князівство, іст. — назва найголовніших і
найвпливовіших князівств стародавньої Русі; Великий
князь (велика княгиня, княжна), іст.: а) вищий
князівський титул стародавньої Русі. Боярин Полуяр впав
долу, проповз на колінах кілька кроків, ніби хотів знайти
руку великої княгині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 40); б)
титул, що надавався членам імператорської родини в
царській Росії. — В газетах писали, що буде
проїжджати в Крим великий князь (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 47).
♦ Великий пан, заст. — знатний, багатий поміщик;
вельможа. Про його [маєток] балакали й полупанки,
і панки, і службовці, і навіть великі пани (Панас Мирний, III,
1954, 282); Переліски, гроти, озера, павільйони і
водограї — всю Софіївку — просто, на голому місці,
на рівнині, наказав кріпакам зробити для своєї
коханої Софії великий пан, граф Потоцький (Юрій Смолич, II,
1958, 11); Великий понеділок, церк. — понеділок
останнього перед Великоднем тижня. В великий понеділок
до Кайдашів зайшла бабка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329);
Велика субота, церк. — остання субота перед великоднем.
Раз в велику суботу наймичка спекла паску для слуг
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 205); Велике цабе; Велика цяця,
ірон. — поважна, впливова особа. [Панас:] Як ти
посмів зайти у мою господу? Велике цабе: волосний писар!..
(Марко Кропивницький, I, 1958, 129); Брат її якесь велике цабе в городі.
Гроші їй посилає (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 158); Він дума,
як голова, то й велика цяця (Панас Мирний, II, 1954, 185).
6. Геніальний, загальновідомий, діяльність якого
дуже високо оцінена. Може й цей невеличкий
причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і
разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать
нашого великого кобзаря (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 48); Підняв
його [червоний галстук] Ленін великий над світом і
вище підносити — нам заповів (Валентин Бичко, Вогнище, 1959,
16); І проміж нас живе ясна і чиста слава..
великого Франка (Максим Рильський, I, 1956, 141);
// Який
виділяється надзвичайною обдарованістю в чому-небудь;
відомий. Дід Опанас багато знав пісень і був колись великий
співака (Степан Васильченко, II, 1959, 521).