ВЕНЕЦІА́НЦІ, ів, мн. (одн. венеціанець, нця, чол.; венеціанка, и, жін.). Мешканці Венеції. [Річард:] Я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Леся Українка, III, 1952, 42); У Потоцького був чудовий хор-капела під керівництвом венеціанця Петруччі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 97).