ВЕНГЕ́РСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до венгерці. Максим прицілився: бух! — венгерський офіцер згорав носом — і не скрикнув (Панас Мирний, II, 1954, 131).
2. у знач. ім. венгерське, кого, сер. Сорт виноградного вина.
ВЕНГЕ́РСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до венгерці. Максим прицілився: бух! — венгерський офіцер згорав носом — і не скрикнув (Панас Мирний, II, 1954, 131).
2. у знач. ім. венгерське, кого, сер. Сорт виноградного вина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 324.