ВЕРБУ́НОК, нку, чол., рідко. Те саме, що вербування. Пішли к Енею на вербунок, Були ж обидва земляки (Іван Котляревський, I, 1952, 227).
ВЕРБУ́НОК, нку, чол., рідко. Те саме, що вербування. Пішли к Енею на вербунок, Були ж обидва земляки (Іван Котляревський, I, 1952, 227).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 327.