в означеннях
Тлумачення, значення слова «вередливий»:

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е. Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. Хазяїн був задирливий і вередливий (Марко Вовчок, I, 1955, 296); Парасці.. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (Іван Франко, VII, 1951, 8); Була собі вдовиця, і росла при ній дочка, вередлива та бридка (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 133);
//  Який виражає незадоволення, примхливість. Коли пиховитий старший вередливим жестом скинув кирею.., кобзарі знову заграли (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 5);
//  Надто вибагливий, перебірливий. Природжене почування краси.. зробило Михалчевського щодо дівчат трохи вередливим (Нечуй-Левицький, II, 1956, 127).

2. перен. Мінливий, непостійний за своїми ознаками. По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (Нечуй-Левицький, II, 1956, 384); Що ота громовиця у квітні Над безлистям — омана лиха: Будуть.. морози досвітні, А земля вередлива й суха (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 319).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 327.

Коментарі (0)