ВЕРЕТЕ́ННИЙ, ВЕРЕТІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до
веретено 1;
// Стос. до веретена.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 329.
ВЕРЕТЕ́ННИЙ, ВЕРЕТІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до
веретено 1;
// Стос. до веретена.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 329.