ВЕРЕ́ТТЯ, я, сер., розм.
1. Груба тканина з валу (див. вал 2); ряднина.
2. Старі речі; лахміття.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 329.
Коментарі (0)