в означеннях
Тлумачення, значення слова «верховинці»:

ВЕРХОВИ́НЦІ, ів, мн. (одн. верховинець, нця, чол.; верховинка, и, жін.). Назва українців, жителів високогірної зони Карпат. Була [Іллінка] гарна, струнка, як усі верховинці (Ольга Кобилянська, I, 1956, 440); Гостробородий верховинець провів мене у найдальший куток (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 117); Марія була вбрана в звичайну одежу верховинки (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 336.

Коментарі (0)