в означеннях
Тлумачення, значення слова «вернути»:

ВЕРНУТИ 1, верну, вернеш, недок. і док.

1. тільки недок., перех. і неперех. З силою рухати вперед; пересувати, перекидати. Кинулась Орися матір відірвати, а Тимоха чим запопаде, тим і верне: і горшками, і мішками (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 194); Сила й гори верне (Андрій Головко, II, 1957, 408).

2. тільки недок., неперех. Нестримно рухатися великою масою. Реве, стогне хуртовина, Котить, верне полем (Тарас Шевченко, I, 1951, 40); Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне (Словник Грінченка); Котить, верне, нагортає перемети, заносить вулиці, хати (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 3).

3. тільки недок., перех. і неперех., перен. Зводити розмову до чого-небудь. Так завидющий чоловік На брехні верне свій язик; Чого не втне, чи не достане — Усе погане (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 188); Як виходила, то дядина стала така добра та тиха — і те мені радить, і друге. І все верне на те, щоб я зосталася (Нечуй-Левицький, I, 1954, 72).

4. тільки недок., перех. Складати провину на кого-небудь. [Василь:] Все ви вернете на лукавого, все звертаєте на його (Панас Мирний, V, 1955, 116).

5. неперех. Повертати, звертати кудись. — Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? — розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 291); Бички були молоді, нетямущі. Денис їх тяг «соб», а вони вернули «цабе» (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 10);
//  перен. Звертати у діях до певної мети. Що воно і до чого, і нащо воно — куди вони, діти наші вернуть (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 41).
Вернути ніс (носа), вульг. — відвертатися від кого- або чого-небудь з презирством, зневажливо ставитися до когось. — Вона вже й на вулиці носа верне, обминає мене десятою дорогою, наче я каторжна якась чи заразна... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 132); З душі верне — про почуття огиди до кого-, чого-небудь. Учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний, III, 1954, 220); Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 330.

Коментарі (0)

ВЕРНУТИ 2 див. вертати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 330.

Коментарі (0)