ВЕРШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких с.-г. культурах для посилення в них певних якостей. Коли з'являються бутони, рослини вершкують (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 15).
ВЕРШКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., с. г. Зривати верхівку суцвіть і підчищати нижнє пожовкле листя в деяких с.-г. культурах для посилення в них певних якостей. Коли з'являються бутони, рослини вершкують (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 15).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 338.