ВЕ́РШНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до вершник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав.. і Щуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (Олесь Гончар, I, 1954, 414).
ВЕ́РШНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до вершник 1. Маковей, внутрішньо здригнувшись, впізнав.. і Щуриного коня. Запалено хропучи, він летів без своєї вершниці вподовж автостради (Олесь Гончар, I, 1954, 414).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 338.