в означеннях
Тлумачення, значення слова «вершити»:

ВЕРШИТИ, шу, ши́ш, недок., перех.

1. Доводити до кінця, закінчувати робити верх, покрівлю. А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 38);
//  Укладати верх стогу, скирти певним способом. Скирта. Її вершить Дубовик. Він вивершує її так, що скирта напевне затече (Григорій Епік, Тв., 1958, 593); Дівчина кинулась. Набрала на вила пласт сіна.. А тоді.. на стіг подала. Важко, бо високо — вершили стогу (Андрій Головко, I, 1957, 230).

2. Здійснювати, завершувати що-небудь. Комунізм передбачає Радянську владу, як політичний орган, що дає можливість масі пригноблених вершити всі справи.. (Ленін, 31, 1951, 375); Вершать творці діла свої великі (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 338.

Коментарі (0)