в означеннях
Тлумачення, значення слова «вертати»:

ВЕРТАТИ, аю, аєш, недок., ВЕРНУТИ, верну, вернеш, док.

1. перех. Віддавати назад що-небудь взяте; повертати. — Заб'ю, лихо тропаком, затопчу ногами! Грайте, музики, або гроші вертайте (Нечуй-Левицький, I, 1956, 98); Менший брат сюди-туди, одмовляється. — Признавайсь, — каже суддя, — бери третину, а останні верни братам (Олекса Стороженко, I, 1957, 43);  * Образно. Як-то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть меж ними, Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! Забирають, не вертають Ніколи нічого! (Тарас Шевченко, II, 1953, 210).

2. перех., перен. Надавати чогось знову, відновлювати щось, раніше втрачене. Врешті ми вдома. Білі стіни будинку вертають мені притомність (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 224); [Публій (до Йоганни):] Саронській квітці мій привіт. Я радий, що рідний край вернув тобі здоров'я (Леся Українка, III, 1952, 177); Вона стара, та крики привітальні вертають сили, втрачені давно (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 117); [Степан:] Я хочу славу по кінному ділу вернути Дзвонковому (Олександр Корнійчук, II, 1955, 121).

3. неперех., розм. Іти, їхати і т. ін. назад; повертатися, вертатися. Пізно вертав Гнат додому, п'яний від щастя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); Вгорі гуси гелготали — додому вертали (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 18); Вуйко Наталки, професор Іванович, вернув саме перед двома годинами (Ольга Кобилянська, I, 1956, 369); Гадина чув, як він двічі обернув ключ у замку, а опісля вернув назад до свого покою (Іван Франко, VII, 1951, 131); Думаю, що верну додому настільки нормальною, наскільки се взагалі для мене можливо (Леся Українка, V, 1956, 342).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 332.

Коментарі (0)