в означеннях
Тлумачення, значення слова «верткий»:

ВЕРТКИ́Й, а, е.

1. Дуже рухливий, спритний, в'юнкий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Діти були верткі, рухливі, не боялись облав (Юрій Яновський, II, 1954, 21); Там, на гнилому дні саги, Верткі вужі, лякливі жаби (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121);
//  Який легко і швидко може повертатися в різні сторони, маневрувати. Ми летимо маленьким вертким літаком (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 93); Шугали верткі машини з червоними хрестами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 437).

2. перен. Який легко вміє виходити з складного становища. — Преображенський — людина вертка. Таких людей звичайний суд не зачепить (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 411).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 333.

Коментарі (0)