в означеннях
Тлумачення, значення слова «веселий»:

ВЕСЕ́ЛИЙ, а, е.

1. Сповнений веселощів (у 1 знач.), радісного, безтурботного настрою. Така чорнобрива та ясноока.. А що весела була, жартівлива (Марко Вовчок, I, 1955, 279); Ввійшов він до хати веселий, підспівуючи (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 250);
//  Який виражає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); Шофер слухав і весела посмішка розсувала його губи аж до вух (Олесь Донченко, I, 1956, 164);
//  Схильний до веселощів (у 1 знач.). Ще ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369);
//  Грайливий (звичайно про тварин). Далеко од берега грає в морі табун веселих дельфінів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288).

2. Який викликає веселощі (у 1 знач.), радісний настрій своїм жартівливим змістом, бадьорою мелодією і т. ін. Він почав веселого козачка, а сам смичок знов повернув на жалібну думу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172); Ми пішли гуртом досить великим Серед жартів та розмов веселих (Іван Франко, XIII, 1954, 338); Моряк обірвав веселу пісеньку, круто обернувся до Марії (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 16);
//  Який викликає радісний настрій у зв'язку з сприятливими обставинами. Їдуть козак з козачкою додому. О, весела, весела доріженька (Марко Вовчок, I, 1955, 322); І на своїм веселім полі Удвох собі пшеницю жнуть, А діточки обід несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 287).

3. Приємний на вигляд, світлий, яскравий. Під дубом на снігу горить огонь — великий, веселий, тріскучий... (Степан Васильченко, II, 1959, 303); Нові веселі, білі пароплави мали незабаром поплисти по річці (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 339.

Коментарі (0)