в означеннях
Тлумачення, значення слова «веснянкуватий»:

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий веснянками. Загоріле від сонця, веснянкувате обличчя Данька було зажурене (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 28); Крок за кроком [Козаков] посувався вгору, хапаючись за колючі кущі шкарубкими, веснянкуватими руками (Олесь Гончар, III, 1959, 107);
//  Який має веснянки. Моя сусідка, веснянкувата дівчина з червоненьким носиком, ..довбала нігтем свіжопофарбований стіл (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 341.

Коментарі (0)