ВЕ́СНОНЬКА, и, жін. Пестл. до весна 1. Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (Іван Франко, X, 1954, 15); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (Максим Рильський, Мости, 1948, 72).
ВЕ́СНОНЬКА, и, жін. Пестл. до весна 1. Ще щебече у садочку соловій Пісню любую весноньці молодій (Іван Франко, X, 1954, 15); Розлилися води На чотири броди, Веснонько, весна! (Максим Рильський, Мости, 1948, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 341.