в означеннях
Тлумачення, значення слова «вганятися»:

ВГАНЯТИСЯ 1 (УГАНЯТИСЯ), яюся, яєшся і рідко ВГОНИТИСЯ (УГОНИТИСЯ), нюся, нишся, недок., ВВІГНАТИСЯ (УВІГНАТИСЯ) і рідше ВГНАТИСЯ (УГНАТИСЯ), вженуся, вженешся, док.

1. Швидко переміщаючись, потрапляти кудись, у щось. Охоплені жахом мізерні купки [ворогів] вганялися й в ставок, і в провалля (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 36); Він забіг у той куток.., де стояли високі олеандри, увігнався у той вертоград, не примічаючи його (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192); Забризканий піною й болотом, породистий кіньу увігнався в похмуре царство ялин (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 34);
//  розм. З силою вриватися, вторгатися. Під'їздили дозорні і сповіщали, що жовніри.. вганяються все ближче й ближче (Іван Ле, Наливайко, 1957, 395).

2. Встромлюватися, заглиблюватися у що-небудь. Свердло гарчало, шипіло, вганяючись у породу, і з гуркотом видувало струмені пороху (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 198); Торкнувшись навіть волосини кінського хвоста, [куля] одразу рветься, вганяється в тіло бегліччю металевих скалок (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 409); Пальці стали гострі, як гачки, й ввігналися у м'яке гаряче тіло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 91).

3. перен. Міститися якоюсь частиною в межах чого-небудь; вклинюватися. Тік був.. за панським садком в кінці села і вганявся далеко в поле під гору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); Невеличка смужка твердої землі вганялась у драговину (Борис Грінченко, I, 1963, 348); Найбільшою частиною — Лановим — увігналось це село в польові простори (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 306.

Коментарі (0)

ВГАНЯТИСЯ 2 див. уганятися 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 306.

Коментарі (0)

ВГАНЯТИСЯ 3 див. уганятися 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 306.

Коментарі (0)