в означеннях
Тлумачення, значення слова «вгрузати»:

ВГРУЗАТИ (УГРУЗАТИ), аю, аєш, недок., ВГРУЗНУТИ (УГРУЗНУТИ) і ВГРУЗТИ (УГРУЗТИ), зну, знеш; мин. ч. вгруз, ла, ло; док.

1. Рухаючись по чомусь або стоячи на чому-небудь в'язкому, м'якому і т. ін., заглиблюватися в нього, застрягати в ньому. Коні.. помчали, як навіжені, вгрузаючи і в ту ж мить вихоплюючись із багна (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); Він [червонарм] стояв, зіпершись на гвинтівку, ноги його вгрузали глибше й глибше, східний вітер гнав воду гнилого моря просто на нього (Юрій Яновський, I, 1954, 9); І кожен угрузав в снігу, — як грузли й ми (Павло Тичина, II, 1957, 149); Сахно.. мало не по коліна вгрузла у мулке днище озера (Юрій Смолич, I, 1958, 99);
//  Встромлюватися, проникати в щось унаслідок удару, різкого руху і т. ін. Очевидно, залізний гак глибоко вгруз в його [кита] тіло і зробив криваву рану (Микола Трублаїні, I, 1955, 184); — Пішов у поле, взяв кістяк Та як пошпурив геть від себе! Один кінець угруз в рівчак, А другий — вперся аж у небо... (Іван Нехода, казки.., 1958, 16);
//  Заглиблюватися в що-небудь м'яке, пружне. Очі її вже заплющились, голова вгрузла в подушку (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 107); Господар дому, вгрузши в глибоке масивне крісло,.. увесь час мовчки спостерігав суперечку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 96);
//  Осідати (про будівлю). Як постарів, як вгруз у землю цей рідний дім! (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 72).

2. Опускатися під якоюсь вагою; вгинатися, вдавлюватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 309.

Коментарі (0)