в означеннях
Тлумачення, значення слова «віц»:

ВІЦ, а, чол., діал. Дотеп. Ксьондз сипав віци і чхав од табаки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 253); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі віци — анекдоти, співав коломийки, хоч живіт аж судомило від голоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 352).
Пускати (пустити) віц, зах. — говорити дотеп. Я.. не хотів тебе прогнівити, лиш пустити віц (Василь Стефаник, III, 1954, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 690.

Коментарі (0)