ВІДБАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. неперех. Закінчити, перестати барабанити.
2. перех. і без додатка, перен. Програти на
музичному інструменті швидко, голосно й недбало.
Відбарабанити польку;
// Голосно, швидко й недбало прочитати,
продекламувати або розповісти що-небудь.
Відбарабанивши в одному місці, старий возний ішов далі
(Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 15); Відбарабанити вірш.