ВІДБАВЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., ВІДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. відбавлять; док., перех. Зменшувати кількість, віднімаючи частину від цілого. Хоч відбавляй — занадто багато. [Горлов:] Головне у полководця — в душі. Коли вона смілива, хоробра, настирлива, тоді ніхто не страшний, а цього у нас хоч одбавляй (Олександр Корнійчук, II, 1955, 33).