ВІДБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням відбути 1. Серед них [паперів] було коротке й скупе повідомлення, що в Ковалівку, після відбуття покарання, повертається за місцем проживання громадянин Ігор Княжевич (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 546).
ВІДБУТТЯ́, я, сер. Дія за значенням відбути 1. Серед них [паперів] було коротке й скупе повідомлення, що в Ковалівку, після відбуття покарання, повертається за місцем проживання громадянин Ігор Княжевич (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 546).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 560.