в означеннях
Тлумачення, значення слова «відбиття»:

ВІДБИТТЯ́, я, сер.

1. Відкидання зустрічним ударом (м'яча, шаблі тощо).

2. Протидія наступові, нападу супротивника силою, боєм. Для відбиття їх [печенігів] нападів укріплювався кордон із степом (Історія УРСР, I, 1953, 59).

3. фіз. Відкидання світла, радіохвиль і т. ін. у зворотному напрямку. Для всякої речовини здатність відбивати світло найпростіше визначається коефіцієнтом відбиття (Наука і життя, 10, 1956, 30); Щоб збільшити відбиття радіохвиль локатора, до кулі [радіозонда] прикріплюють невеликий відбивач радіохвиль у вигляді дротів (Наука і життя, 2, 1958, 5).

4. Те, що відображене на дзеркальній, полірованій поверхні, у воді тощо. Бачити своє відбиття в дзеркалі.

5. перен. Відображення життя, вираження ідей і т. ін. у творі. Внаслідок образного відбиття дійсності в художньому творі викладаються не тільки висновки, ідеї, але передається і вся сума безпосередніх вражень (Радянське літературознавство, 18, 1955, 34); Боротьба за високу ідейність і народність літератури, яку розгорнули декабристи, знайшла відбиття і в творчості передових українських письменників (Українська література, 8 клас, 1957, 89);
//  Те, у чому виявляються наслідки впливу або дії чого-небудь. Було б буржуазною обмеженістю забувати про те, що гніт релігії над людством є лише продукт і відбиття економічного гніту всередині суспільства (Ленін, 10, 1949, 66); Світогляд письменника, розуміння ним об'єктивних законів суспільного життя знаходять яскраве відбиття в композиції твору (Історія української літератури, II, 1956, 192).

6. філос. Здатність свідомості відтворювати в образах матеріальний світ, що існує незалежно від нас. Відбиття в свідомості об'єктивної дійсності.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 556.

Коментарі (0)