в означеннях
Тлумачення, значення слова «відбитий»:

ВІДБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбити. Він підніс праву руку, на якій бракувало двох пальців — великого і вказівного, відбитих колись на ковадлі недотепою помічником (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 8); Раптом м'яч, відбитий нашим захистом, дивно проплив у повітрі через усе поле (Юрій Яновський, II, 1954, 26); З тополиного порту відбитий у греків хліб дійшов і до Строганівки (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 348); Кожне слово команди, кожна відбита годинником секунда назавжди карбується тобі в пам'ять (Олесь Гончар, III, 1959, 413); І повні очі сяйва сонця, бо кожна стеблина бере від нього і назад вертає відбитий від себе блиск (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Прекрасний Києве,.. Стоїш ти гордий на горі, Відбитий в чистому Дніпрі (фомін, Вибр., 1958, 57); Небо чисте, високе, ніби шнуром відбите від моря (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 28); На лиці в нього відбита школярська ніяковість і ... блазенська покора (Іван Ле, Історія радості, 1947, 131); Героїчна історія нашого народу відбита в думах і піснях (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 127);
//  у знач. прикм. Крученики готують із тонко нарізаних і відбитих кусків м'яса (Українські страви, 1957, 131); Місяць і планети світять відбитим світлом Сонця (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 52); І легко яхти пропливали. І вслід гойдались на воді Відбиті пристані-вокзали, І надвечір'я золоті (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 288);
//  відбито, безос. присудк. сл. Відбито підряд двадцять сім контратак! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 265); «Такого-то числа такого-то убито...» Яку трагедію в тім написі відбито, Хто був незнаний той, чи написав він сам, На страту ідучи,.. чи друг його й товариш, — Не знати (Максим Рильський, II, 1960, 254).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 556.

Коментарі (0)