ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчублять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити.
ВІДЧУ́БИТИ, блю, биш; мн. відчублять; док., перех., розм. Тягаючи за волосся, побити; вичубити.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 662.