ВІДЧИНЯ́ТИСЯ, яється, недок., ВІДЧИНИ́ТИСЯ, иниться, док.
1. Відхилятися, роблячи вільним вхід,
доступ до чого-небудь або вихід назовні (про двері,
вікно тощо). Злегка стукають запори, і вікно
відчиняється (Панас Мирний, V, 1955, 112); [Пилип:] Ідіть
попереду, бо ми ж знаємо, як ваші двері відчиняються (Марко Кропивницький,
II, 1958, 57); Свята брама одчинилась, Козака
впустили, І знов брама зачинилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 36); В ту ж
хвилину відчинилася хвіртка і на подвір'я зайшов
військовий (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 613);
// Ставати вільним
для входу або виходу. Сонце вже показалось..
Одчиняються склади рибацькі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 415);
Відчинились задушливі камери, і на волю, на повітря, під
сонце ринувся людський потік (Іван Цюпа, Назустріч..,
1958, 128).
2. рідко. Те саме, що відмикатися 1. Погано відчиняється замок.
3. тільки недок. Пас. до відчиняти 1.