в означеннях
Тлумачення, значення слова «віддалятися»:

ВІДДАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і ВІДДАЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДДАЛИТИСЯ, люся, ли́шся, док.

1. Переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Та де їм [бранкам] було поспішати, коли з кожним кроком віддалялися вони від рідної землі і згасала остання надія, що дожене й відіб'є їх козацька сила (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 158); Ми навмисне дали великого гака і віддалилися від Черемошу (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 25);
//  Іти, відходити. Тихою, рівною ходою віддаляється [Іфігенія] в храм (Леся Українка, I, 1951, 162); Коли Віюк віддалився, Дід обернувся до Івана (Іван Франко, III, 1950, 138);
//  Послаблюватися, ставати менш чутним унаслідок збільшення віддалі (про звуки). Рев мотора віддалявся, поволі заглухаючи (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 132); Оддалилися в ушах перебої поїзда, попливли перед очима поля (Степан Васильченко, I, 1959, 359).

2. перен. Ставати чужим кому-небудь. Леонід Семенович почував, що Ватя віддалюється од його навіки і вже ніколи не наближиться до його (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 180); З Мартиновим я весь час кокетую.. Останні дні помітила, що він зрозумів моє ставлення до нього й потроху віддаляється (Олесь Донченко, I, 1956, 394); Тепер же я сиротина у світі зосталась, Що від роду оддалилась (Павло Чубинський, V, 1874, 747); [Хілон:] Признаюся тобі: я не покину науки, віддалившися від тебе, бо я вступлю до школи (Леся Українка, III, 1952, 417).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 577.

Коментарі (0)