в означеннях
Тлумачення, значення слова «віддаватися»:

ВІДДАВАТИСЯ, даюся, даєшся, недок., ВІДДАТИСЯ, дамся, дасися, док.

1. Віддавати себе під чию-небудь владу, у чиє-небудь розпорядження; здаватися. [Антей:] Ти не продався, — гірше! Ти віддався у руки ворогу як мертва глина, з якої кожне виліпить, що хоче (Леся Українка, III, 1952, 440); Хлопці потягли дівчинку за собою, і мала, обнявши обома ручками Феліксову шию, мовчки віддалася на їхню волю (Юрій Яновський, II, 1954, 43);  * Образно. Він одбігає од воріт, кидається в широкі розгони вулиць і, віддавшись їхній владі, ходить по місту, мов стуманілий (Іван Микитенко, II, 1957, 176).

2. Присвячувати себе кому-, чому-небудь. Її [Україну] пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? (Іван Франко, X, 1954, 66); Потім Я думав ще поезії віддатись (Володимир Самійленко, I, 1958, 84);
//  Захоплюватися чим-небудь. Ніщо не захоплювало його глибоко; лиш, одній фотографії віддавався він з дивним запалом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253); Федя увесь віддався своїй гітарі та своїм пісням (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 50);
//  Поринати, заглиблюватися в думки, почуття і т. ін. Хазяйка, у якої жив і яка варила йому їсти, не докучала йому своїм товариством, от і мав Спориш досить часу віддаватися своїм думкам (Іван Франко, II, 1950, 274); Ігор увесь віддався незвичному і хвилюючому почуттю (Олесь Донченко, V, 1957, 25).

3. за кого і без додатка. Виходити заміж. До мого сусіда приїхала підвода, то привіз [знайомий] звістку, що моя сестра віддається (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 130); Краще б вона сивим волосом світила, ніж мала втопити свою долю, віддаючись за Гната! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 28); — Хоч і рік стерегтимете мене, а на другий оддамся таки не за кого іншого, як за Йвана Золотаренка (Марко Вовчок, I, 1955, 24); Та віддалась Одарка верст.. за сорок од рідного села (Остап Вишня, I, 1956, 316).

4. Зав'язувати статеві зносини з кимсь (про жінку). Маланка зразу брала його залицяння за парубоцькі жарти і все здалека трималася, але коли він пообіцяв їй женитись, віддалась йому душею й тілом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 192); Справді, вона засліплена ним.. Вона готова будь-коли віддатись йому, не задумуючись про майбутнє (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 74).

5. Відбиватися (про звук); відлунювати. Глухий гуп сотні ніг віддається раз по раз у повітрі (Панас Мирний, IV, 1955, 194); Гомін глухо віддавався у вільготному повітрі школи (Леся Українка, III, 1952, 573); Десь загавкав собака, луна покотилась над річкою і віддалася в степу (Олекса Десняк, II, 1955, 28).

6. перен. Викликати певне почуття у відповідь на що-небудь. Як Тетяна засміється, В душі радість оддається (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 11); Сей поклик гіркий, безнадійний, вразливий Співцеві у серці віддався, — Мов серце розкраяв... (Леся Українка, I, 1951, 346); А уже по Москві розійшлося: — Ленін трудиться з нами! Ілліч! Як це в душах людських віддалося, Розцвілось на мільйонах облич! (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 82).

7. тільки недок. Пас. до віддавати 1,4—10,15. Людмила Михайлівна, певне, скоро переїде на другу квартиру,.. але знайти другу трудно, хоч віддається їх багато (Леся Українка, V, 1956, 285); Відомо, що допушкінська проза густо насичувалася умовнопоетичними елементами мови, віддавалась перевага «високому стилю» і в прозі (Шамота, Талант і народ, 1958, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 576.

Коментарі (0)