в означеннях
Тлумачення, значення слова «відділ»:

ВІ́ДДІЛ, у, чол.

1. Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками. Тіло комах поділяється на три відділи: голову, груди і черевце (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 6); Робота вищих відділів центральної нервової системи з давніх-давен привертає увагу дослідників (Наука і життя, 5, 1959, 25).

2. Частина установи або підприємства. Етнографічний відділ в Інституті мистецтвознавства, фольклору і етнографії Академії наук УРСР почав свою роботу у 1944 р. (Максим Рильський, III, 1956, 164); Директор повернувся до завідувача відділу капітального будівництва (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 54);
//  Про склад співробітників частини установи, підприємства. Відбудеться засідання відділу;
//  Факультет або частина факультету вищого навчального закладу. Відділ української мови та літератури філологічного факультету;
//  Установа, що самостійно відає певними питаннями, але входить до складу іншої, більшої установи. Йому доручено організувати відділ охорони здоров'я (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24); Чепіга взяв трубку, покрутив ручку, попросив відділ освіти (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 321).

3. Частина приміщення, що має певне призначення. Роздивляюсь навколо — пасажирів багато.. З-за синього диму, в сусіднім одділі блищить на сонці золотисте жіноче волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 269); Вода ринула крізь пробоїни в трюм, у машинний відділ (Олесь Донченко, III, 1956, 223).

4. Частина журналу або газети, присвячена одному колу питань, одній темі. О. Сава передивлявся тільки єдиний журнал.., та й то не все читав, а тільки той відділ, де писалось про награди [нагороди] (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 73); О. Василь насамперед розгортав одділ хроніки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); Чи не найбільшою популярністю серед читачів користувався інформаційний відділ газети (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 28).

5. Самостійна частина якогось вечора, концерту, вистави. [Саня:] Сі [літературні] вечори тільки й цікаві для самих учасників. Насилу вирвалась після першого відділу (Леся Українка, II, 1951, 32); Андрій прийшов до палацу культури тільки перед початком другого відділу концерту (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 255).

6. діал. Загін. — Дозволь мені з десятитисячним відділом [монголів] іти тухольським шляхом (Іван Франко, VI, 1951, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 580.

Коментарі (0)

ВІДДІ́Л, у, чол., заст. Частина виділеного майна, господарства тощо. — Купимо ми ґрунту, хату у садочку; Житимем в одділі, наче у райочку! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 228); Старший син, швець, уже й одружився, і на одділ пішов (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 487).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 580.

Коментарі (0)