в означеннях
Тлумачення, значення слова «віддихатися»:

ВІДДИ́ХАТИСЯ див. віддиха́тися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 580.

Коментарі (0)

ВІДДИХА́ТИСЯ, аюся, аєшся і ВІДДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДДИ́ХАТИСЯ, віддихаюся, віддихаєшся і відпишуся, відди́шешся, док.

1. Відновлювати рівномірне дихання після порушення його внаслідок бігу, напруженої праці і т. ін. Ускочив [Щур] у гурт, оддихається, піт витирає (Степан Васильченко, I, 1959, 233); Він сопів, віддихувався і водив навколо очманілими очима (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 207); Ніна віддихалась, неначе після швидкого бігу, випросталась, закинула руки за голову, і серце заспокоїлось (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 94); — Я піду ще раз, тільки трохи оддишуся (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 98).

2. тільки док., розм. Отямитися після знепритомнення, приступу. А як.. почули, що щось стогне, та побачили кров, то тільки тоді ледве теплого зняли з коня та на вітер, — тільки не скоро оддихався, трохи дуба не дав (Данило Мордовець, I, 1958, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 580.

Коментарі (0)