в означеннях
Тлумачення, значення слова «відгалуження»:

ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ, я, сер.

1. тільки одн. Дія за значенням відгалузити.

2. Відросток або бокова гілка рослини чи її кореня. Коренева система.. складається з одного головного кореня та великої кількості відгалужень (Бур'яни і боротьба з ними, 1957, 47);
//  Гілка кровоносної, нервової та ін. систем організму людини й тварини.

3. Частина електричних дротів, залізничної колії і т. ін., що відходить убік від основного напрямку. В шнуровій проводці відгалуження від магістральних ліній найпростіше робити, безпосередньо з'єднуючи жили відгалуження з жилами магістралі (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 56); До яру завжди сходиться чимало менших ярів, яких називають відгалуженнями (Курс загальної геології, 1947, 103);
//  перен. Відокремлена, відділена частина чого-небудь. Франкознавство у наш час, поряд із шевченкознавством, стало одним з найвагоміших і найбагатших своїми творчими наслідками відгалужень українського радянського літературознавства (Радянське літературознавство, 1, 1966, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 569.

Коментарі (0)