ВІДГИ́Н, у, чол.
1. Місце, на якому що-небудь відігнуто.
2. Відігнута частина чого-небудь. Встановлюють на відгині осі [кінного плуга] польове колесо (Механізація і електрифікація.., 1953, 19).
ВІДГИ́Н, у, чол.
1. Місце, на якому що-небудь відігнуто.
2. Відігнута частина чого-небудь. Встановлюють на відгині осі [кінного плуга] польове колесо (Механізація і електрифікація.., 1953, 19).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 569.