в означеннях
Тлумачення, значення слова «відказ»:

ВІДКА́З, у, чол.

1. діал. Відмова. [Наталка:] Посватана. .. Що ж робить.. — Я і так.. всякий раз убивала її [матір] своїм одказом (Іван Котляревський, II, 1953, 35); Хто б чого не попросив, ні в чім нікому не було одказу (Олекса Стороженко, I, 1957, 184).

2. діал. Відповідь. Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він.. Питають: одкази його нерозумні, чудні... (Марко Вовчок, I, 1955, 248).

3. муз. Те саме, що бекар.
До відказу, техн. — те саме, що До відмови (див. відмова). Приводні паси до верстатів то слабнули, як пущені віжки, то натягувалися до відказу (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 588.

Коментарі (0)