ВІДХИ́ЛЕННЯ, я, сер.
1. тільки одн. Дія та її результат за значенням відхилити 1, 3 і відхилитися 1, 2. Кут відхилення стрілки електрометра буде тим більший, чим з більшою силою діятиме на неї поле (Курс фізики, III, 1956, 34); Відхилення течії рік залежить від того, що вода зустрічає опір порід у берегах та на дні долини (Курс загальної геології, 1947, 108); Відхилення пропозиції.
2. Відступ від правильного, типового,
прийнятого. Маркс і Енгельс якнайрішучіше відстоювали
філософський матеріалізм і не раз роз'яснювали глибоку
помилковість усяких відхилень від цієї основи (Ленін,
19, 1950, 4); Відхилення розмірів частин споруди від
вказаних у проекті не повинні перевищувати допустимої
величини (Інженерна геодезія, 1959, 10);
// Відмінність,
різниця порівняно з чим-небудь. Відповідно до всього
розвитку цієї літературної мови, саме полтавсько-київська її
основа назавжди асимілювала собі тимчасові місцеві
(іноговіркові) відхилення (Питання походження української мови, 1956, 28).