ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДКОПИ́ЛИТИСЯ, иться, док., розм. Випинатися (про губи). — А ми то знаємо її [пані] натуру, якщо в неї губа відкопилюється, то буде всім горе (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 102); У нього.. відкопилилися губи (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 18).