в означеннях
Тлумачення, значення слова «відкривач»:

ВІДКРИВА́Ч, а, чол. Той, хто що-небудь відкриває (в 7 знач.). Борці свобідної, плідної мислі, І їх великі спільники — учені Відкривачі, дослідники природи — Колумб, Коперник, Кеплер.. — Ось спільники мої, мої майстри І вчителі! (Іван Франко, XIII, 1954, 191); Тільки крокуючи в строю передових людей — відкривачів нового, літератори зможуть виконати свій почесний громадянський обов'язок (Літературна газета, 24.I 1961, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 597.

Коментарі (0)