ВІДКРИВАТИ, аю, аєш, недок., ВІДКРИТИ, ию, иєш, док., перех.
1. Піднімаючи або знімаючи те, чим
закрите, накрите щось, робити вільним доступ
усередину чого-небудь. Коли Ярина померла, зайшла княгиня..,
відкрила ляду її скрині (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 103);
// Забирати те, що прикриває або закриває, заслоняє
кого-, що-небудь. [Річард :] Та от що, брате, ти мені
скажи (одкриває статую), що зроблено в сій статуї
погано? (Леся Українка, III, 1952, 52); Дмитро Холод тихенько
підійшов до столу, поволі одкрив Логвинові обличчя (Григорій Епік,
Тв., 1958, 326);
// Зсуваючись у той чи інший бік або
піднімаючись угору, робити доступним зорові. Інколи
розкривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як
шпари, яких з'являлись на мить хвилі дахів (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 123); Завіса колихнулась і попливла на обидва
боки, відкриваючи сцену (Олесь Донченко, V, 1957, 473); Верхня губа
усіяна щетиною, піднялася і відкрила ряд чорних..
зубів (Панас Мирний, I, 1954, 199).
2. розм. Те саме, що відчиняти 1. Коло другого дому лазила по драбинці дівчина, відкривала віконниці (Панас Мирний, I, 1954, 318); І дверці одкрив я; вона полетіла, 3 вершечку на явір, шебечучи, сіла (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 249); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар (Юрій Яновський, I, 1958, 584).
3. Робити вільним вхід, доступ куди-небудь у
що-небудь. [Гайдай:] Ескадра чекає наказу
адмірала одкрити бухту і вийти в море (Олександр Корнійчук, I, 1955, 41);
// перен. Давати можливість робити що-небудь,
користуватися чимсь. Метод соціалістичного реалізму..
відкриває перед митцем безмежні перспективи творчості
(Мистецтво, 3, 1966, 1).
▲ Відкривати (відкрити) кредит — надавати право
користуватися кредитом. Н. Ж. каже, що.. просив
одкрити йому кредит в 20 р. до січня, бо раніш не міг би
заплатити (Леся Українка, V, 1956, 249); Відкривати
(відкрити) семафор — піднімаючи догори важіль семафора,
показувати, що дорога вільна. [Начальник
станції:] Мовчи і сам одкривай семафор міністру,
ми зустрічати його не будемо (Олександр Корнійчук, I, 1955, 158).
4. Відкорковувати, розпаковувати або розпечатувати
що-небудь; розкривати. Він поклав на столі хліб,
консерви.. — Сідайте, хлопці, — і вже став одкривати
баклагу (Андрій Головко, I, 1957, 278); Вася одкривав бляшанки
консервів (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 51); Мене кличуть на і
пошту, щоб одкрити при мені листи (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
250).
Відкривати (відкрити) жили — різати або
проколювати кровоносні судини для крововиливу. —
Подивись, чи в полі видко Нашу чесну короговку? Коли ні, не
хочу жити, Хай мені одкриють жили, Хай джерелом
кров поллється, Хай умру від згуби крові (Леся Українка, I,
1951, 154).
5. Розгортати що-небудь складене, згорнуте.
Перегорнувши газету, одкрив сторінку «Селянське життя».
Це були коротенькі дописи селькорівські (Андрій Головко,
Бур'ян, 1946, 106);
// Розкривати що-небудь сплющене,
стулене і т. ін. Оте мале [дитя], звичайно таке дике,
тепер обіймає пухкими рученятами шию лікаря й само
одкриває рота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 414); Марко плакав,
дивувався. Знов очі одкрила, Пильно, пильно
подивилась — Сльози покотились (Тарас Шевченко, I, 1951, 324).
♦ Відкривати (відкрити) обійми — виявляти
бажання когось обнімати, сердечно зустрічати, вітати. Наче
весна, ти обійми одкрила... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957,
131); Відкривати (відкрити) очі кому — показувати
правду, виводити з омани. Комсомол відкрив
Сашкові очі й на те, що таке дисципліна і чому вона така
важлива (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 25).
6. Крутячи кран, відводячи клапан і т. ін., що служать перепонами для чого-небудь, вводити, пускати в дію. Відкривати воду; Відкрити газ.
7. Виявляти, помічати когось (щось), раніше не
поміченого (не помічене). [Префект:] Сю перлину
[співця] не ти, а я відкрив уперше (Леся Українка, III, 1952,
455); — Може, ми, як виростемо, невідомі землі
відкриємо або ракетоплан збудуємо... (Олесь Донченко, VI, 1957, 409);
// Знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням
чого-небудь. Щороку астрономи відкривають нові
астероїди (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 79); Тільки геніальні теоретики
марксизму відкрили перед людством велику і прекрасну
мету, ім'я якій — комунізм (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 287).
♦ Відкривати (відкрити) Америку, ірон. —
відкривати, знаходити щось давно вже відоме. — Тобі, можливо,
нудно читати ці рядки. Мовляв, Люба відкриває
Америку... про Америку. Ну, не буду. Але я пишу, що сама
бачила (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 52).
8. Викривати, виявляти те, що було таємницею,
невідомим; розкривати. Знав Дмитрій — нікому не
відкривав Данило своїх думок (Антон Хижняк, Д. Галицький,
1958, 408); Боровий кожного разу відкривав щось нове в
житті, душі, поривах молодої художниці (Ярослав Гримайло, Незакінчений
роман, 1962, 129); Прибіг і всю правду одкрив, що
вона його спроводжала на вечорниці, а я забороняв
ходить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 341); [Генерал-майор:]
Товариші розвідники! Вночі сьогодні розвідку
пошлем, — її мета: на себе взять удар І засоби
противника відкрити (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 60).
Відкривати (відкрити) себе: а) виявляти свою
присутність. Іван, як перепел у житі, Припав грудьми і
занімів, І лиш дививсь на обрій дальній, — Себе одкрити він
не смів... (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 120); б) називати своє
справжнє ім'я, прізвище; Відкривати (відкрити) чиє ім'я
(псевдонім і т. ін.) — називати чиєсь справжнє ймення
і т. ін. Спілка дуже прохає Вас.. прислати їй свою
фотографію, а також питає, чи не схотіли б Ви одкрити
свій псевдонім? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 214).
♦ Відкривати (відкрити) душу (серце) кому —
чистосердечно розповідати про свої думки, почуття тощо.
Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів
промовити до неї, відкрити їй своє серце (Іван Франко, VI, 1951, 249);
Відкривати (відкрити) чиїсь карти — розкривати чиїсь
задуми, наміри і т. ін. Нур розуміє, що цими словами,
цим признанням він відкриває свої останні карти,
показує своє безсилля (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 161).
9. Започатковувати діяльність якої-небудь установи,
закладу тощо. [Марина:] Прокіп на мене розсердився.
Бігає, виставку влаштовує. Сьогодні відкривають (Олександр Корнійчук,
II, 1955, 110); Через дві неділі [два тижні], як Андрій
відкрив школу, — вона була повнісінька (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
452); — Незабаром відділ народної освіти збирається
відкрити якісь курси для перепідготовки вчителів
(Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 165);
// Першим,
починати що-небудь. Перший міжпланетний політ
радянської космічної ракети відкриває славну сторінку
у вивченні космічного простору (Наука і життя, 1, 1959, 14);
Понад сто років тому великий Шевченко поемою «Єретик»
відкрив в українській літературі тему Чехії (Вітчизна, 5,
1956, 133);
// Починати які-небудь дії. Партизани
кілька разів відкривали по літаках вогонь (Юрій Збанацький, Крил.
гонець, 1953, 39); Рятувало німців поки що те, що
наші союзники не поспішали відкривати другий фронт
(Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 89).
Відкривати (відкрити) засідання (збори тощо) —
оголошувати про початок засідання, зборів і т. ін. Потім
всі рушили до клубу відкривати урочисті збори (Василь Кучер,
Засвітились вогні, 1947, 42); Відкривати (відкрити) [собою]
нову епоху (еру і т. ін.) — починати собою новий етап у
розвитку чого-небудь. Імперіалістична війна відкриває
собою еру соціальної революції (Ленін, 21, 1950, 304).
♦ Відкривати (відкрити) рахунок: а) давати перший
внесок у банк (про вкладача) або починати видавати
гроші за певним рахунком (про банк). Відкривають один
рахунок на весь тракторний парк колгоспу або кілька
рахунків за числом виробничих бригад, якщо трактори
закріплюються безпосередньо за ними (Колгоспник України, 5,
1958, 14); б) одержувати перше очко на свою користь
під час спортивних змагань.