в означеннях
Тлумачення, значення слова «відлітати»:

ВІДЛІТАТИ 1, аю, аєш, недок., ВІДЛЕТІТИ, ечу, етиш, док.

1. Летячи, покидати якесь місце (про птахів). Починається вітер і жене сиві хмари, а вкупі з ними чорні ключі пташині, що відлітають у вирій (Леся Українка, III, 1952, 243); Журавлі в блакиті Відлітають у тривожний дальній шлях (Андрій Малишко, II, 1956, 323); Пташки щебетливі одлетіли у вирій (Панас Мирний, III, 1954, 255);
//  Відправлятися (про літак, про пасажирів у ньому). Крайнюкові продали квитка на вантажно-пасажирський літак, який одлітав серед ночі (Василь Кучер, Голод, 1961, 450);
//  Летячи, віддалятися на певну відстань від кого-, чого-небудь. А як силкуєшся їх [обличчя в маренні] впіймати, на їх роздивитись, то вони ще далі одлітають (Нечуй-Левицький, I, 1956, 158); Він [метелик] крильцями тріпотить — Весь рожевий, тіло зелене — Все круг мене, все круг мене, Відлетить, то прилетить! (Іван Франко, XI, 1952, 273).

2. перен. Швидко зникати, проходити, минати. Серед чудових.. арій князева думка зненацька відлітала далеко (Леся Українка, III, 1952, 511); Рештки сну відлітають від дитини (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 126); Гулянки одлетіли; жарти теж (Панас Мирний, II, 1954, 135); Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 113).

3. Відскакувати, відпадати внаслідок удару, поштовху тощо. Відлітає за тріскою тріска (Максим Рильський, I, 1946, 169); — Били [австріяки], аж шматки м'яса відлітали. Не вибили нічого (Мирослав Ірчан, II, 1958, 411); — І тобі дістанеться на горіхи, — сказав він, — рвонувши Мотрю так, що вона, наче груша, геть одлетіла (Панас Мирний, IV, 1955, 167).

4. розм. Відділятися, відриватися (про що-небудь прибите, приклеєне). А тут ще підметка од черевика одлетіла (Костянтин Гордієнко, Заробітчани, 1949, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 601.

Коментарі (0)

ВІДЛІТАТИ 2, аю, аєш, док.

1. Закінчити, перестати літати.

2. Пробути пілотом або штурманом в авіації певний час. Трохи розвіяла [дружина авіаконструктора] її [матері] неспокій, поставивши за приклад життя свого чоловіка, котрий відлітав двадцять років (Натан Рибак, Час, 1960, 134).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 601.

Коментарі (0)