ВІДЛЮ́ДНІСТЬ, ності, жін. Властивість за значенням відлюдний 1, 3. Він розуміє, що його відлюдність викликає цікавість до його життя і породжує всілякі чутки (Олесь Донченко, II, 1956, 443); Тема самотності є і в Шевченковому «Перебенді», але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (Максим Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961, 39).