ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, упиться; мн. відлупляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо). Стіна відлупилася.
ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ВІДЛУПА́ТИСЯ, ається, недок., ВІДЛУПИ́ТИСЯ, упиться; мн. відлупляться; док. Відокремлюватися, відколюватися (про кору, стіну тощо). Стіна відлупилася.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 602.