в означеннях
Тлумачення, значення слова «відлига»:

ВІДЛИ́ГА, и, жін. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 129); Батько приїхав рано-вранці, коли після сердитих морозів почалася відлига (Олесь Донченко, IV, 1957, 468); Одлига пожувала дорогу (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 601.

Коментарі (1)