ВІ́ДЛИСК, у, чол. Те саме, що відблиск 1. Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском (Нечуй-Левицький, II, 1956, 399); В плиті жваво потріскує,.. відлиски полум'я весело танцюють під лавою на купі жовтих качанів кукурудзи (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 294).