ВІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМАНИ́ТИ, аню, аниш, док., перех. Манячи, відводити від чого-небудь. Що я наближусь, вона [пташка] знов пурхне, і відманила від села (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 352).
ВІДМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМАНИ́ТИ, аню, аниш, док., перех. Манячи, відводити від чого-небудь. Що я наближусь, вона [пташка] знов пурхне, і відманила від села (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 352).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 604.