в означеннях
Тлумачення, значення слова «відмічати»:

ВІДМІЧАТИ, аю, аєш, рідко ВІДМІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех.

1. Ставити мітку, позначку на чомусь.

2. перен. Те саме, що відзначати 2. Гриць навіть одмічує його, як розумного чоловіка (Панас Мирний, III, 1954, 250); Письменник повинен усе відмічати, в його творах не повинно бути нічого неправдивого (Історія української літератури, I, 1954, 613); По правді кажучи, слід відмітити, що Григорій Сидорович, стрівши невістку, злякався ще дужче, ніж колись за такої ж зустрічі з власною дружиною (Юрій Яновський, II, 1954, 113).

3. Записувати, реєструвати кого-, що-небудь (про присутність, прибуття і т. ін.). Секретар сільради.. щось відмічав у продподаткових списках (Андрій Головко, II, 1957, 54); Іван поклав картку на місце, щоб табельниці її одмітили, потім зайшов у цех (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 393).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 607.

Коментарі (0)