в означеннях
Тлумачення, значення слова «відмінча»:

ВІДМІНЧА́, ати, сер., діал. За народним повір'ям, чортеня, яким підмінена дитина. Дитина була хоровита, раз на раз кричала та плакала, а слуги в кухні пошіптували собі, що се якесь «відмінча» (Іван Франко, V, 1951, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 606.

Коментарі (0)