в означеннях
Тлумачення, значення слова «відмінний»:

ВІДМІ́ННИЙ, а, е.

1. Який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь. Раз їм почувся згори шум, одмінний од шуму плавнів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); Лавра тих часів була дуже відмінна від сучасної (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 125); Як часто дивували її несподівані, але завжди такі сміливі, відмінні від інших думки Тараса! (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 271).

2. Який має високу якість; дуже гарний, дуже добрий. Кількість бригад відмінної якості зростає у нас з кожним днем (Радянська Україна, 6.IX 1950, 2); Продукція відмінної якості;
//  Дуже вмілий. Відмінний стрілець, вона швидко опанувала снайперську майстерність (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 169).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 606.

Коментарі (0)